«Українці хочуть чути нашу музику і для нас це було найважливішим»: японський гурт Heavenphetamine про Київ та підтримку України
Японські музиканти про любов до Києва, благодійні концерти та етичність подорожей під час війни.
Хірокі та Сара Ода — учасники японського музичного колективу Heavenphetamine, який від початку повномасштабного вторгнення підтримує Україну благодійними концертами в Європі та в різних містах України.
Музиканти вперше відвідали Київ у грудні 2021 року й одразу закохалися в нього. У вересні 2022 року вони повернулися до столиці, щоб виступити з благодійним концертом на підтримку України. Відтоді Київ став однією з постійних зупинок їхніх гастролей: Heavenphetamine регулярно виступає в місцевих клубах і культурних просторах та збирає кошти на підтримку ЗСУ.
В інтерв’ю VisitKyiv.com Хірокі та Сара розповіли про перше знайомство з Києвом, повернення до міста під час повномасштабної війни та людей, через яких продовжують сюди приїжджати.
Зміст
Перше знайомство з Києвом
Уперше ми приїхали до Києва у грудні 2021 року, за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми жили у Тбілісі, і наш друг запропонував зіграти невеликий концерт у Києві.
Ми провели у місті п’ять днів: гуляли Києвом, ходили до нічного клубу та зіграли концерт у культурному просторі Squad 17b. Організатори й публіка дуже тепло нас прийняли та створили неймовірну атмосферу, тож від поїздки залишилися лише приємні враження.
За ці кілька днів ми потоваришували з багатьма людьми, особливо з тими, у кого зупинялися. Перед від’їздом навіть домовилися знову побачитися навесні або запросити їх у гості до Тбілісі.
Однак уже в лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення. Наш гурт вирушив у благодійний тур Європою на підтримку України. Під час туру нас запросили виступити на фестивалі в київському клубі Otel’.
Ми довго вагалися, чи варто їхати. З одного боку, нам було страшно. З іншого — дуже хотілося побачити, як Київ живе під час війни, і знову зустрітися з друзями.
У вересні 2022 року ми повернулися до Києва. Здається, тоді Heavenphetamine став одним із перших іноземних гуртів, які виступили в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Перші враження від Києва
Під час першої поїздки ми майже нічого не знали про Київ, але за ці п’ять днів закохалися в нього.
Київ одразу вразив нас своїми масштабами й атмосферою. Оскільки до цього ми не бачили великих європейських міст, спочатку він навіть нагадував нам Токіо. Люди тут здавалися нам теплішими й відкритішими. Особливо нас здивувало, наскільки сильно українці люблять свою країну та її культуру. Лише згодом, після багатьох наступних поїздок, ми зрозуміли, що ця любов виростає з української історії.
Українці дуже працьовиті й надзвичайно гостинні. Вони люблять збиратися разом, проводити час у компанії та легко приймають іноземців у своє коло. Нам завжди подобалося, що вони вміють знаходити правильний баланс: приділяють увагу гостям, але не нав’язуються. Це важко пояснити словами, однак саме така невимушеність створювала відчуття комфорту.
Як Київ змінив музикантів
Нам важко сказати, як саме ми змінилися. Але якщо порівняти, якими ми були до початку повномасштабної війни і якими є тепер, здається, що ми стали зовсім іншими людьми. Спочатку змінився наш спосіб життя, а потім — ми самі.
Водночас причина не лише у війні. Велику роль відіграли наш досвід в Україні та постійні гастролі Європою.
Ми провели в Україні чимало часу, познайомилися з багатьма людьми й побували в різних містах. Ми чули багато історій про війну, мобілізацію, економіку, корупцію та політиків, бачили зруйновані будівлі. Побачене й почуте допомогли нам глибше зрозуміти Україну й стали основою для нашої творчої роботи.
Сьогодні ми багато гастролюємо: щонайменше двічі на рік вирушаємо у великі європейські тури. Наприклад, у 2025 році ми відіграли 128 концертів. До початку повномасштабної війни такого життя в нас не було. Живучи в такому ритмі, ми неминуче змінюємося самі.
Поїздки до України під час війни
Ми говорили про те, чи варто їхати до України, ще до нашого приїзду у вересні 2022 року, адже не знали, як тут усе відбувається під час війни.
У Японії часто трапляються сильні землетруси. Понад десять років тому, коли ми ще жили там, нам довелося пережити один із них. Пам’ятаємо, що після землетрусу певний час серед людей було відчуття, ніби ми не повинні грати музику чи веселитися. Але неможливо жити, постійно перебуваючи лише в смутку. Людям також потрібен час, щоб насолоджуватися життям.
Звичайно, важливо пам’ятати про тих, хто загинув, і тих, хто досі переживає складні часи. Але в цьому немає сенсу, якщо ми просто постійно сумуємо.
Щодо України, то для нас найважливішою була думка людей, які тут живуть. Звісно, в інших країнах можуть бути критики, які скажуть: «Ні, не можна їхати до країни, де триває війна, щоб насолоджуватися». Але багато українців казали нам: «Будь ласка, приїжджайте в Україну — ми на вас чекаємо».
Українці хочуть чути нашу музику — і для нас це було найважливішим.
Київ в образах Хірокі та Сари
Хірокі: Я уявляю Київ молодою дівчиною з дуже складним життям, яка вживає наркотики. Її гордість була зламана, але це й не дивно, якщо врахувати її історію. Втім, вона продовжує боротися. Наркотики для неї — це своєрідний спосіб утекти від реальності, але водночас і спосіб вижити та продовжувати боротьбу.
Сара: Не знаю, чому саме, але Київ нагадує мені лицаря, який захищає королеву.
