Гід найкрасивішими станціями метро Києва
Мозаїки, мурали та архітектурні шедеври київського метро.
Київський метрополітен складається з трьох гілок — червоної, синьої та зеленої — і є найпопулярнішим видом транспорту серед містян і гостей столиці.
Кожна станція метро має унікальне архітектурне оформлення, історію та мистецькі деталі. Наприклад, «Арсенальна» відома як одна з найглибших станцій метро у світі, а «Золоті ворота» — мозаїками, присвяченими історії Київської Русі.
Команда Visit Kyiv зібрала 9 найгарніших станцій метро Києва, які вражають архітектурою, оздобленням і незвичайними історіями.
Зелена гілка метро
Золоті ворота
Станція метро «Золоті ворота» — одна з найкрасивіших станцій метро в Києві, що оформлена в стилі давньоруського храму. Її відкрили у 1989 році у складі першої черги Сирецько-Печерської (зеленої) лінії метро.
Станція прикрашена унікальними мозаїчними панно, що зображують князів Київської Русі, давньоруські храми, святих, церковних діячів та засновників міста Києва. Зі стелі звисають великі бронзові люстри, що нагадують старовинні світильники.
Ще одна особлива деталь станції — напис «Слава Україні», що прихований у проміжному вестибюлі між двома ескалаторами. Його виклали яскраво-червоною смальтою на темнішому тлі, але з роками вона потемніла, через що напис стало важче помітити.
Красу «Золотих воріт» відзначили й за кордоном: у 2011 році вона увійшла до рейтингу найкрасивіших станцій метро світу за версією BootsnAll, а у 2013 році — The Daily Telegraph.
Через станцію можна перейти на червону гілку метро — до «Театральної», або вийти в місто поруч із Золотими воротами та продовжити прогулянку історичним центром.
Осокорки
Станція метро «Осокорки» знаходиться у житловому районі на Лівому березі Києва. Її відкрили у 1992 році, щоб сполучити навколишні житлові масиви з центральною частиною міста.
У 2012 році на станції сталася пожежа через коротке замикання електрокабелів, унаслідок якої постраждали облицювання стелі та люстри. Втім, вже за день станцію полагодили та відкрили для пасажирів.
У 2018 році «Осокорки» перетворилися на справжній мистецький простір. У межах міжнародного артпроєкту «MoreThanUs» стіни та стелю прикрасили вісьмома муралами про Україну та її людей. Над ними працювали художники з Бразилії, Швейцарії, США, Коста-Рики, Іспанії, Бельгії та України.
Кожен мурал розповідає окрему історію про українську культуру, пам’ять і стійкість.
Серед зображень — кримськотатарська дівчина, український актор Богдан Ступка, зруйнована Авдіївка з дитячим малюнком, вежа Донецького аеропорту та українка, яка плете килим із контурами України. Інші роботи присвячені військовому й учителю Володимиру Доносу та музиці як символу єдності.
Неподалік від метро «Осокорки» розташовані ТРЦ River Mall, різноманітні заклади та парк «Прибережний», тож після огляду станції можна завітати на шопінг або прогулятися.
Славутич
Станцію метро «Славутич» відкрили 30 грудня 1992 року разом з «Осокорками», що стали першими станціями зеленої лінії метро на Лівому березі Києва.
Спочатку цієї станції не було в планах будівництва. Її додали до проєкту лише в середині 1980-х років через перспективну забудову житлових масивів. На момент відкриття навколо станції знаходилися дачі й поля, тож поява метро посеред малозабудованої місцевості дивувала киян.
Назва «Славутич» походить від давньоукраїнської назви Дніпра. В оформленні станції поєднали чорну стелю, сині металеві конструкції та точкові світильники, що нагадують зоряне небо над річкою. Стелю також прикрашають декоративні водяні лілії, а в торці розміщена композиція, що символізує русло Дніпра.
Червона гілка
Університет
Станція «Університет» знаходиться біля Ботанічного саду Фоміна і по праву вважається однією з найкрасивіших станцій метро Києва. Вона належить до чотирьох перших станцій Київського метрополітену, які відкрилися 6 листопада 1960 року.
Внутрішнє оздоблення станції нагадує музей: уздовж платформи розміщені скульптури видатних українських діячів — Тараса Шевченка, Івана Франка, Григорія Сковороди та Олександра Богомольця. Стіни прикрашає гіпсова ліпнина з українськими орнаментами, а геометричний візерунок на підлозі нагадує традиційну вишиванку.
Вхідний вестибюль також вражає своєю архітектурою. З обох боків будівлі розташовані колонади, що ведуть до ботанічного саду, а задня стіна має напівкруглу форму й великі панорамні вікна.
Після огляду станції прогуляйтеся Ботанічним садом Фоміна, завітайте до кав’ярні на його території або пройдіться до Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Театральна
Станцію «Театральна» відкрили у 1987 році між станціями «Університет» і «Хрещатик». До цього між ними був довгий перегін без зупинок. Щоб побудувати нову станцію, рух поїздів на цій ділянці перекрили на кілька місяців, а «Театральну» вбудували вже у наявну лінію метро.
Спочатку станція називалася «Ленінська» та була оздоблена у суто радянському стилі: із великою кількістю червоного граніту, мармуру та бронзовими горельєфами, присвяченими Леніну й радянським ідеологічним лозунгам.
Сучасну назву станція отримала у 1993 році, через близьке розташування із Національною оперою України та театром Лесі Українки.
Також у 2014 році, під час декомунізації, радянські символи демонтували та повʼязали станцію з мистецькими мотивами. Тепер на стіні у торці залу можна побачити 3D-малюнок із зображенням театральної зали, що символізує культурне життя Києва.
Зі станції «Театральна» є пересадка на станцію метро «Золоті ворота» зеленої гілки. Поруч зі станцією також розташовані ЦУМ і Музей історії міста Києва. Також звідси ви можете прогулятися до Хрещатика та дійти до Скляного мосту.
Хрещатик
Станцію «Хрещатик» відкрили 6 листопада 1960 року разом з іншими чотирма станціями Київського метрополітену, з яких і розпочалася історія столичної підземки.
Метро «Хрещатик» знаходиться у серці Києва та виводить на головну вулицю міста. Разом із переходом на станцію «Майдан Незалежності» утворює найважливіший пересадковий вузол, через який щодня проходять сотні тисяч киян та гостей столиці.
Оздоблення станції відображає український національний колорит. Стіни пілонів прикрашені майоліковими панно художниці-керамістки Оксани Грудзинської з рослинними орнаментами, серед яких соняшники, волошки, маки та пшеничні колоски.
До 1990-х років біля головного виходу зі станції працював ресторан «Метро» — відомий заклад із чотирма поверхами, 13 залами та літньою терасою. У меню були столичні страви, зокрема котлета по-київськи, салат «Метро» та коктейль «Хрещатик». Сьогодні на цьому місці розташовані McDonald’s і бізнес-центр «Хрещатик Плаза».
Станція метро «Хрещатик» є одним із символів Києва, а її зображення часто можна побачити на сувенірних листівках. Якщо вийти через головний вестибюль, ви опинитеся на Хрещатику, звідки можна прогулятися до Майдану Незалежності та Володимирської гірки.
Вихід у напрямку вулиці Інститутської веде до Алеї Героїв Небесної Сотні — меморіального простору, присвяченого учасникам Революції Гідності.
Дніпро
Станцію «Дніпро» відкрили у складі першої ділянки метро разом зі станціями «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик» та «Арсенальна» у 1960 році. Дніпро стала першою наземною станцією Києва, що проходила по естакаді над набережною.
Перші 5 років вагони для станції «Дніпро» доставляли незвичним маршрутом: від залізничної станції «Дарниця» їх переводили на трамвайні колії, везли через міст Патона, а потім уздовж набережної. Під естакадою вагони розвертали на 90 градусів за допомогою поворотного круга та підіймача, який піднімав їх на рівень станції.
Втім, після відкриття мосту Метро та нових станцій у 1965 році потреба в такому механізмі зникла.
Особливість станції «Дніпро» — наземна ділянка, з якої відкривається краєвид на однойменну річку та Лівий берег Києва. Біля східних виходів, на стику станції з мостом Метро, встановлені дві монументальні скульптури: «Мир» — жінка з голубами, та «Праця» — чоловіча постать. У теплу пору року з платформи також можна спостерігати мальовничі заходи сонця.
Синя гілка
Мінська
На синій гілці метро розташована станція «Мінська», що знаходиться між станціями «Героїв Дніпра» та «Оболонь». Її відкрили у 1982 році, коли лінію продовжили в напрямку житлового масиву Оболонь.
Перші станції на Оболоні відкрили у 1980 році. Це стало визначною подією для киян, адже тепер дорога з центру до житлового масиву займала лише 15–20 хвилин. Через два роки синю гілку продовжили, відкривши станції «Мінська» та «Героїв Дніпра».
Спочатку станція мала називатися «Оболонь II», але все ж її вирішили перейменувати на честь площі, над якою вона побудована.
“Мінська” стала першою односклепінною станцією мілкого закладання в Київському метрополітені. ЇЇ глибина — 8 метрів. Стеля станції оздоблена орнаментом «Дерево життя», що утворює безперервний візерунок уздовж усього склепіння.
Поруч зі станцією розташовані ТРЦ Dream, McDonald’s та інші кафе. Приблизно за 30 хвилин пішки звідси можна дістатися до Оболонської набережної та моста Хвилі.
Олімпійська
Станція метро «Олімпійська» вирізняється тематичним оформленням, пов’язаним зі спортом. Вона розташована біля НСК «Олімпійського» — одного з головних спортивних комплексів України.
Станцію відкрили 19 грудня 1981 року, через рік після Олімпійських ігор, футбольні матчі яких приймав київський Республіканський стадіон. Спочатку станція мала таку саму назву — «Республіканський стадіон», а напередодні Євро-2012 її перейменували на «Олімпійську».
Інтер’єр “Олімпійської” відсилає до спортивних мотивів із великими мозаїчними панно на торцях стін платформи, що зображують силуети спортсменів, а також стилізованими світильниками, які нагадують олімпійські кільця.
У торці центрального залу знаходиться велике мозаїчне панно із зображенням Олімпійського вогню, а біля ескалаторів встановлені металеві конструкції з кольоровим вітражним склом та підсвічуванням.
Біля станції знаходяться Київський планетарій, Київський національний академічний театр оперети, бари та ресторани.
Про автора
